Верховна Рада не змогла ухвалити за основу законопроєкт №15460 про внесення змін до Митного кодексу щодо особливостей здійснення митних формальностей при переміщенні товарів через кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Лише 194 народних депутатів підтримали документ, поданий Кабінетом міністрів.
Серед причин провалу депутати називали побоювання щодо різкого – на 20% – подорожчання популярних товарів для населення в умовах війни.
Законопроєкт №15460 є “митною складовою” пакета реформи оподаткування посилок і узгоджений із законопроєктом №15112-д про зміни до Податкового кодексу щодо ПДВ на операції електронної торгівлі, який також перебуває на розгляді парламенту. Разом обидва документи мають привести українське законодавство у відповідність до права ЄС — зокрема, Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість та Директиви 2006/79/ЄС про звільнення від податків на імпорт малих партій некомерційних товарів.
Документом пропонувалося:
- визначити особливості застосування курсів валют при нарахуванні ПДВ за операціями дистанційного продажу товарів;
- встановити повноваження митників щодо контролю товарів вартістю до 150 євро в міжнародних відправленнях та відповідальність за невиконання митних формальностей;
- визначити момент виникнення обов’язку сплати митних платежів при ввезенні товарів, придбаних за правилами дистанційного продажу;
- покласти обов’язок сплати митних платежів на підприємства електронного інтерфейсу (маркетплейси) та їхніх посередників — тобто саме маркетплейс, а не покупець, адмініструватиме і сплачуватиме ПДВ;
- визначити вимоги до обліку підприємств електронного інтерфейсу — як нерезидентів, так і резидентів, а також їхніх посередників;
- запровадити перехідний період, протягом якого оператори поштового зв’язку, експрес-перевізники та маркетплейси звільняються від адміністративної відповідальності за неповну чи несвоєчасну сплату ПДВ щодо посилок до 150 євро — за умови, що податок сплачено в повному обсязі.
- оподаткування комерційних покупок на маркетплейсах діятиме вже від 0 євро, тоді як звичайні посилки від фізичної особи до фізичної особи вартістю до 45 євро — без будь-якої оплати й комерційної мети — оподатковуватися не будуть.
За оцінкою Міністерства фінансів, ухвалення закону дозволило додатково залучити до державного бюджету близько 10 млрд грн на рік. Прийняття законопроєкту також сприятиме виконанню зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом і Європейським Союзом у межах Регламенту (ЄС) 2026/467 від 24 лютого 2026 року про співпрацю щодо створення Позики на підтримку України (Ukraine Support Loan). Оподаткування посилок є структурним маяком Меморандуму України з МВФ від 13 лютого 2026 року.
- Спроби скасувати пільгу на посилки тривають щонайменше з січня 2025 року, коли голова податкового комітету Данило Гетманцев вперше подав законопроєкти № 12429 і № 12430 про оподаткування ПДВ товарів з маркетплейсів. Наступного року ініціативу продовжив уряд: 30 березня 2026-го Кабмін вніс законопроєкт № 15112, який зібрав цілу низку альтернативних версій (15112-1 – 15112-6).
- Ще 11 травня LB.ua писав, що профільний комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував сесійній залі ухвалити пакет із трьох законопроєктів, які змінюють правила електронної комерції, — включно з №15111-Д про оподаткування доходів із цифрових платформ і нормами про скасування пільги на ввезення посилок до 150 євро та запровадження 20% ПДВ через статус маркетплейсів як податкових агентів. Голосування тоді було заплановане на 12 травня.
- Утім у фінальному вигляді документ (законопроєкт №12360, до якого норми про посилки внесли поправкою перед другим читанням) провалився в залі 26 травня: за нього в другому читанні й у цілому проголосували лише 127 депутатів за необхідного мінімуму 226, а за повторне друге читання — 222. Жодна з 11 поправок щодо оподаткування посилок не набрала потрібної кількості голосів.
