Бюджет-25: рекордні видатки на оборону, ремонти доріг і без підвищення соцстандартів

Нацбезпека й оборона залишаються пріоритетними

Перша заступниця голови бюджетного комітету Леся Забуранна («Слуга народу») наголосила, що до другого читання бюджет на 2025 рік «дещо змінив свою архітектуру».

«Це реалістичний бюджет у тих умовах, у яких ми знаходимося», — зазначила вона.

Базові показники кошторису залишилися без змін:

— зростання ВВП на 2,7 % (до 8466,3 млрд грн);

— інфляція — 9,5 %;

— курс гривні до долара — 45 грн за 1 дол.;

— дефіцит бюджету — 1640,6 млрд грн (1549,5 млрд грн), або 19,4% ВВП.

Водночас підвищення мінімальної зарплати на наступний рік уряд не передбачив, залишивши її на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум — 2920 гривень. Тоді як середня зарплата українців, за прогнозами Кабміну, становитиме 24 тис. грн.

Пріоритетним видатком буде національна безпека й оборона — 2,22 трлн грн — майже 26,3 % ВВП, або 56,4 % всіх видатків.

«Незмінним пріоритетом кошторису наступного року залишається безпека й оборона. Усі податки, які сплачують люди та бізнес, будуть направлятися на посилення військових спроможностей», — підкреслила Леся Забуранна.

Видатки в остаточній редакції бюджету-2025 зросли

Інші основні показники державного кошторису на 2025 рік переглянули:

— доходи — 2 324 166,1 млн грн. Їх збільшили порівняно з першим читанням на 2 819 млн грн (у тому числі для загального фонду збільшили на 50 011,1 млн грн, а спеціального зменшили на 47 192,1 млн грн);

— видатки — 3 995 055,6 млн грн (збільшили порівняно з першим читанням відповідно до збільшення дохідної частини).

Перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк («Голос») пояснив, що основна зміна бюджету-2025 до другого читання полягає у збільшенні видатків на 2,8 млрд грн.

Однак оскільки президент досі не підписав закону про збільшення податків (11416д), то цікаво, як усі видатки будуть збалансовані, додав він.

Загалом у держбюджеті на 2025 рік порівняно з 2024-м додали фінансування на:

Безпека й оборона:

— + 730,8 млн грн на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки;

— + 289,5 млн грн на розвідувальну діяльність у сфері оборони;

— + 500 млн грн на державну фінансову підтримку підприємств у сфері оборонно-промислового комплексу (нова бюджетна програма).

Соціальний захист:

— + 1 000 млн грн на допомогу на проживання ВПО;

— + 328,6 млн грн на забезпечення послуги денного догляду дітей з інвалідністю;

— + 102,2 млн грн на створення і програмно-технічне забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки для системи соціального захисту.

Освіта:

— 11 997,1 млн грн — субвенція місцевим бюджетам на доплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти;

— + 65,9 млн грн на підвищення розміру оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та інших фахівців, залучених до організації та проведення НМТ;

— +34, 4 млн грн на освіту осіб, які перебувають у закладах охорони здоров’я.

Медицина:

— + 500 млн грн на відшкодування вартості лікарських засобів і медичних виробів;

— + 96 млн грн для оплати медичних послуг;

— + 50 млн грн на спеціалізовану медичну допомогу.

Відновлення:

— + 1 000 млн грн на програму «єВідновлення»;

— + 3 000 млн грн на компенсацію за знищене житло;

— + 1 000 млн грн Державному фонду регіонального розвитку.

Член бюджетного комітету Павло Фролов («Слуга народу») пояснив, що загалом на відновлення у 2025 році спрямують 4,5 млрд грн.

«Бо фінансування програми «єВідновлення» передбачає 4 млрд грн. Ці кошти будуть залучені з перерозподілу видатків Дорожнього фонду. Так продовжать відбудову житла постраждалих від війни українців. З цих коштів 3 млрд грн спрямують на виплати за житловими сертифікатами за зруйноване майно, тоді як 1 млрд — за пошкоджене. Також не забуваємо, що на «єВідновлення» вже закладено 500 млн грн грантових коштів від Банку розвитку Ради Європи. На виплати переселенцям у 2025 році додатково спрямують 1 млрд грн», — сказав Павло Фролов.

Фото: facebook/Павло Фролов

Павло Фролов

Кому збільшать фінансування та що зі скандальною нормою про зарплати прокурорам?

Зростуть також видатки на органи національної безпеки й оборони:

Міноборони — 1 трлн 568,1 млрд гривень (+34,7 %); 

Головне управління розвідки — 24,9 млрд (+37,3 %); 

РНБО — 32,2 млрд (+2,9 %); 

СБУ — 41,7 млрд (+18,8 %); 

Служба зовнішньої розвідки — 6,5 млрд (+8,2 %).

На органи центральної влади заклали:

Верховна Рада — 3,1 млрд грн (+5,3 %);

Державне управління справами — 3,7 млрд (+16,9 %);

Секретаріат Кабміну — 13,2 млрд (+15,7 %).

Фото: Нацполіція

Робота поліції на Харківщині — евакуація мешканців з Куп’янського району.

На правоохоронні органи виділять:

МВС — 438,3 млрд грн (+35,2 %);

Управління держохорони — 3,7 млрд (+2,6 %);

Державне бюро розслідувань — 3,8 млрд (без змін порівняно з 2024 роком).

Також у фінальній редакції частково залишили підвищення зарплат прокурорам. Хоча опозиційні фракції ще під час першого читання вимагали прибрати цю норму через скандал з масовим отриманням інвалідності працівниками Офісу Генерального прокурора в різних областях.

«Врешті, прийняли поправку не збільшувати заробітні плати прокурорам. Але зняли не всі закладені 2,7 млрд, а тільки 1,2 млрд», — наголосив Ярослав Железняк.

Ірина Геращенко («Європейська солідарність») обурилася, що прокуратурі залишили 1,5 млрд. «Коли в бюджеті знайшли для потреб консульських відділів МЗС лише 17 млн грн», — підкреслила вона.

Кредитні кошти — на оборону, партіям заборонили купувати ОВДП

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа («Слуга народу») додала, що до другого читання враховані принципові зміни, які стосуються використання позик.

Зокрема, мова про 2 млрд доларів (90 млрд грн) кредитних коштів, які надійдуть до державного бюджету наступного року від Великої Британії.

Фото: Ян Доброносов

Роксолана Підласа

«І вони будуть спрямовані суто на покриття військових видатків — на закупівлю зброї. Ці кошти відображені в бюджеті у спецфонді зовнішніх запозичень і у видатках Міноборони», — сказала Роксолана Підласа.

При цьому Ярослав Железняк звернув увагу, що ці 90 млрд грн Велика Британія дає нам у рамках 50 млрд дол. від G7.

«І вони справді прямо закладені у спецфонді на оборонні видатки. Це, напевно, перший такий випадок, коли міжнародна допомога в такому обсязі прямо компенсує видатки суто військового характеру. Я сказав би, дуже гарний прецедент і приклад для наслідування іншими країнами-партнерами», — вважає він. До цього коштів донорів не використовували на армію, нагадав депутат.

Також до другого читання додали 128 млн грн для Укрзалізниці, щоб співфінансувати європейський проєкт розвитку залізничної інфраструктури, фактично залізничного полотна. Співфінансування — обов’язкова умова виділення європейських коштів.

Фото: cfts.org.ua

Ремонтно-колійні роботи на Укрзалізниці

За словами Роксолани Підласої, також додали 277,1 млн грн для Національної академії наук, зокрема, на дослідження у військовій сфері.

Та виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП. Оскільки НАЗК уже звернулося до суду за фактом купівлі ОВДП партією «Європейська солідарність» державним коштом.

На державне фінансування політичних партій у 2025 році заклали 890,7 млн грн.

Важливо, що депутати виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках у Держказначействі. За оцінками народної депутатки Ольги Стефанишиної («Голос»), це «допоможе врятувати незалежність українських лікарень».

Громадам стане жити краще?

До другого читання також врахували пропозицію народних депутатів залишити 4 % ПДФО (податок на доходи фізосіб) у громадах, окрім військового збору (який підвищили податковими змінами з 1,5 % до 5 %, але президент так і не підписав цього закону).

Ця система оподаткування (чинна й нині) дозволить залишити на місцях 64 % від надходжень для громад у 2025 році. Передусім для розрахунків за комунальні послуги й енергоносії. Водночас скасували субвенцію обласним бюджетам на 12,2 млрд грн, якою покривали різницю в тарифах.

Плюс дозволили прифронтовим громадам не перераховувати реверс (повернення коштів до державного бюджету, загалом 593 млн грн), а також відновили фінансування Державного фонду регіонального розвитку — виділили 1 млрд грн.

Член комітету з питань місцевого самоврядування Віталій Безгін («Слуга народу») впевнений, що так «самоврядування зберегло свої надходження. Що також робить нас унікальною країною з огляду на менеджмент у період повномасштабної війни. ПДФО на місці, Єдиний податок на місці, ДФРР відновлено. Різноманітні програми підтримки за рахунок міжнародних коштів збережено», — пояснив він.

Що з будівництвом доріг?

Леся Забуранна розповіла, що врахували її спільну з головою комітету Роксоланою Підласою ініціативу  скоротити видатки Дорожнього фонду.

Фото: Макс Требухов

депутатка від «Слуги народу» Леся Забуранна

«Зокрема, кошти для Дорожнього фонду в розмірі 43,3 млрд грн на 2025 рік буде спрямовано до загального фонду держбюджету на фінансування пріоритетних потреб, у першу чергу військових», — наголосила вона.

Водночас Ярослав Железняк зазначив, що «хоч Дорожній фонд прибрали, але на дороги все одно заклали 12,5 млрд грн».

В опозиції цю статтю категорично розкритикували. «Таким чином насправді знову заклали на велике дорожнє крадівництво. 12,5 млрд грн просто сховали в інші статті бюджету», — впевнена Ірина Геращенко.

Заступниця голови бюджетного комітету Леся Забуранна натомість запевнила, що «12,5 млрд і запропоновані в першій редакції 43,3 млрд грн — непорівнянні суми. Тим паче, що ці кошти (12,5 млрд грн) виділяють не на будівництво нових доріг, а на ремонт знищених чи пошкоджених», — сказала вона.

Не тільки на марафон, а й на культуру

Опозиційні фракції також розкритикували кошторис телемарафону «Єдині новини» — понад 1 млрд грн на 2025-й (як і цього року).

Членкиня гуманітарного комітету Євгенія Кравчук («Слуга народу») розповіла, що наступного року «на виробництво та трансляцію програм державою, розповсюдження офіційної інформаційної продукції, підтримку державного іномовлення передбачено 1 млрд 510 млн грн». «Але це не тільки про телемарафон, це також про систему іномовлення й Укрінформ», — наголосила вона.

Також розширять фінансування Українського культурного фонду на 105 млн грн (усього 251 млн грн) й Українського інституту книги на 100 млн грн (278, 5 млн грн).

«Це основні культурні інституції для галузі. Тим часом шкода, що МЗС не відстояло збільшення видатків на Український інститут (так і залишилося 65 млн грн). Також без змін фінансування Держкіно, яке з кінця 2021 року перейшло в управління Кабміну», — додала Євгенія Кравчук.

Наступного року виділять на 200 млн грн (усього 405 млн грн) більше, щоб забезпечити «стратегічні комунікації, інформаційну безпеку, заходи з європейської та євроатлантичної інтеграції».

«Потужний інструмент, із цікавістю запросимо на Комітет гуманітарної та інформаційної політики представників профільного міністерства розповісти про пріоритети у втіленні цієї програми», — пообіцяла Кравчук.

Отже, фінансування Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на 2025 рік збільшили майже на пів мільярда — 488 млн грн.

Фото: надано ЧЕСНО

Євгенія Кравчук

«Звісно, що цього недостатньо і багато в чому доведеться покладатись на донорів і філантропів. Тому важливим завданням є паралельна розробка і прийняття законопроєкту про меценатство у сфері культури, а також про державно-приватне партнерство», — переконана Євгенія Кравчук.

Позитивним, на її думку, є також збереження фінансування суспільного мовлення на 2 млрд 175 млн грн. А також Національного військового меморіального кладовища, яке збільшили на 424 млн грн (усього 500 млн грн).

Що отримають військові?

Політика героїв, про яку говорив президент України Володимир Зеленський у парламенті, представляючи План стійкості, також закладена в бюджет на 2025 рік.

Роксолана Підласа зазначила, що 10,5 млрд грн підуть на роботу фахівців із супроводу ветеранів, створення ветеранських просторів, на квартири для ветеранів й інші програми підтримки. Окремо (в бюджеті Мінсоцу і МОЗ) — реабілітація і протезування.

Фото: EPA/UPG

Ветеран ЗСУ в Державному реабілітаційному центрі «Галичина» у Львові, вересень 2023 р.

«Безперечно, ніхто не думає, що цей бюджет ідеальний. Є багато слушних точкових пропозицій, які варто було б врахувати, але, на жаль, вони не вкладаються в загальну картину. Бюджет, як і політика — це мистецтво можливого», — резюмувала Роксолана Підласа.