Тривала нестабільність у Перській затоці не зміцнює позиції російської нафтової галузі, а навпаки – створює дедалі більші ризики для експорту російської нафти Urals.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
У СЗРУ зазначають, що якщо на початку ескалації конфлікту в регіоні світові ціни на нафту різко зросли через побоювання щодо можливого блокування Ормузької протоки, то нині ситуація змінюється. Країни-експортери активно переорієнтовують маршрути постачання нафти, зменшуючи залежність від цього стратегічного морського шляху.
За даними української розвідки, до загострення ситуації альтернативними маршрутами транспортували близько 3,5 млн барелів нафти на добу із загального обсягу в 15 млн барелів. Наразі цей показник уже зріс до 6,5 млн барелів на добу.
Найбільш перспективними маршрутами називають саудівський нафтопровід «Схід – Захід», який з’єднує нафтовий комплекс Абкайк із портом Янбу на Червоному морі, а також маршрут через порт Фуджейра в Об’єднаних Арабських Еміратах, розташований в Оманській затоці.
За оцінками СЗРУ, до 2027 року пропускну спроможність цих маршрутів планують збільшити ще на 1,2 млн барелів на добу. Це дозволить транспортувати в обхід Ормузької протоки вже близько 8 млн барелів нафти щодня.
У розвідці наголошують, що поступове зменшення залежності світового ринку від ситуації в Перській затоці послаблює фактор, який підтримував високі ціни на нафту. Додатковий тиск на ринок, за даними СЗРУ, чинять зростання видобутку нафти у Венесуелі, збільшення квот країнами ОПЕК+ та вихід Об’єднаних Арабських Еміратів із картелю.
«Відповідно, російська нафта Urals дешевшатиме ще швидше через токсичність і ненадійність видобувача, підсанкційність та “схематозність” постачальника», – зазначають у Службі зовнішньої розвідки.
У СЗРУ вважають, що внаслідок цього втрати російського бюджету від експорту нафти й газу продовжать зростати. На думку української розвідки, прогноз щодо недонадходження до держбюджету рф близько 2 трлн рублів у 2026 році може виявитися навіть надто оптимістичним.
