Топ-5 тролів адвокатури

Насправді адвокатська діяльність вимагає не лише високого професіоналізму, а й найсуворішого дотримання етичних норм. З розвитком соціальних мереж, зокрема Facebook, адвокати отримали додаткові платформи для висловлювань, але додаткові можливості стали й додатковими ризиками – ризик порушити правила адвокатської етики в дописах чи навіть у коментарях підвищився в рази.

Про це повідомляє видання kp.ua.

Особливо актуальною така небезпека стала в умовах війни, коли суспільство надзвичайно вразливе до інформаційних впливів і гостро реагує на будь-яку інформацію. В онлайн-дискусіях на віртуальних комунікативних ресурсах, у тому числі в спільнотах, у групах, на форумах, де дуже легко викликати емоційну реакцію читачів, спровокувати емоційні відповіді й навіть образи. Так, це тролінг – емоційна аргументація, нагнітання конфліктів, знущання, провокативні висловлювання й питання. Так, це грубе порушення мережевого етикету. І так, це категорично неприпустимо для адвоката й адвокатської етики. Адвокат не може бути інтернет-тролем. Чи може?

На жаль, можна впевнено констатувати, що свої власні тролі з’явилися і в адвокатурі. Найчастіше це адвокати або колишні адвокати, які таким чином хочуть помститися за «відлучення» від професії й цілеспрямовано провокують у спільноті конфлікти, образи або напруження в онлайн-дискусіях про органи адвокатського самоврядування чи про інших адвокатів. Їхня поведінка може бути різною: від гумору до токсичності, але мета завжди одна — спровокувати бурхливу емоційну реакцію. І вже не має значення, чи є в їхніх словах сенс, бо сенс тут у провокації скандалу, тому-то вони готові багато разів і без упину переживати з пустого в порожнє.

Наприклад, тролям адвокатури зараз дуже до душі тема начебто «проросійської позиції» керівництва Національної асоціації адвокатів України. Звинувачення серйозне, більше того, воно неодноразово висловлювалося адвокатотролями (чи тролеадвокатами?) в мережі інтернет і в різних ЗМІ. Однак, окрім цього твердження і старої фотографії, зробленої двадцять чи й більше років тому, на якій декілька адвокатів під час застілля позують разом із В.Медведчуком, у тролів нічого немає. Немає інших фото, немає відео, немає аудіо, немає друкованих матеріалів (бодай найкоротшого повідомлення в новинних стрічках) – нічого. Та й звідки б щось мало взятися? Але тролі не заспокоюються, вигадуючи «для підтримки розмови» інші важливі, на їхню думку, теми. «Кріпацтво адвокатів» – так називається нормальне для всіх професійних спільнот членство в НААУ. Тоді поговоримо про кріпацтво суддів, журналістів, спортсменів, банкірів, акторів? «Фінансовий зашморг» – хоча внесок на самоврядування становить менше ста доларів на рік. Саме стільки коштує година роботи багатьох з критиків, якщо не більше. «Інтелектуальне гноблення» – це про обов’язкове для адвокатів щорічне підвищення власної кваліфікації. Але чи підуть тролі лікуватися до фахівця, який не оновлює й не актуалізує свої знання? Говорити про підвищення кваліфікації викладачів, економістів, керівників усіх ланок навіть не доводиться…

Цілі діяльності тролів адвокатури абсолютно чіткі і зрозумілі – їх навіть можна узагальнити:

Провокація: Створення ситуації, за якої сама лише згадка про НААУ викликає негативні емоції або суперечки.
Відволікання: Перенесення обговорення з головної теми на конфлікти чи дрібниці. Розповсюдження недостовірної інформації, щоб дестабілізувати дискусію. Наприклад, тролів абсолютно не турбує, як і коли повернути кримських адвокатів до української спільноти, однак піаритись на цій темі вони не забувають ніколи.
Саботаж: Руйнування конструктивної дискусії через образи або знецінення чужих аргументів. Яскравий приклад – підвищення кваліфікації (лише з 2025 року таке підвищення професійного рівня в Україні має складати не менше 15 годин, хоча в багатьох країнах Європи мінімальний поріг навчання починається з 20 годин на рік). Є багато безоплатних семінарів, які можуть стати у нагоді адвокатам, але тролі бубнять одне «нас змушують, ми проти».
Самоствердження: Отримання задоволення від уваги.

Для деяких адвокатів така «трольська» метушня – це просто спосіб відчути адреналін чи розважитись, для інших – задоволення власного его. Ще одна когорта атакує опонентів, спираючись на якісь політичні чи соціальні переконання, а насправді, просто намагаючись зайняти чиєсь місце. Але об’єднує всіх «борців за справедливість і проти системи» одне – майже у 99% випадків такі дії організованих тролів непогано оплачуються. Причому вистачає ще й на оплату праці інфоциган, які допомагають розганяти недостовірну інформацію. Тут доречно згадати про двох найодіозніших псевдожурналістів – Ірину Федорів і Степана Сікору, які мало не у кожній своїй публікації згадують хоча б одного з ТОП-5 тролів адвокатури: Вадима Хабібулліна, Ігоря Черезова, Артема Донця, Ларису Криворучко та Іллю Костіна, які давно стали символами систематичного булінгу адвокатури.

Про ці «символи» і поговоримо.

Вадим Хабібуллін. Популізм як стратегія «чорного мага адвокатури»

Серед «тролів адвокатури» Вадим Хабібуллін виділяється найбільш епатажною поведінкою й активністю в соцмережах. В особливо продуктивні дні може створити до 15 і більше постів, підписуючись ким завгодно, але зараз можна просто нагадати, що найчастіше він воліє називати себе «чорним магом адвокатури». Хоча насправді адвокатського свідоцтва вже позбавлений (право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно з п.4 ч.1 ст.32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 21.06.2023 на підставі рішення КДКА Закарпатської області). «В_АД_ИМ» (ще один нік цієї людини) позиціонує себе як борець за справедливість, однак його методи більше схожі на пародію, ніж на професійну діяльність. Більше того, вся його діяльність – це ніщо інше, як суміш популізму, скандальних заяв і відвертих атак на професійну спільноту.

1. Маніпуляції і звинувачення

Хабібуллін активно поширює в соціальних мережах звинувачення проти Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Його заяви рясніють такими термінами, як «корупція», «зрадники», «захоплення влади», проте конкретних доказів майже ніколи не надає. Зрозуміло, що такі методи спрямовані виключно на створення інформаційного резонансу.

2. Самопіар і епатаж

Основний інструмент Хабібулліна – це публічність. Він витрачає значні ресурси на створення образу «героя-реформатора», публікуючи численні відеоролики й дописи у Facebook. Його стиль — це суміш ексцентричності й провокації, що більше нагадує шоу.

3. Психологічний тиск

Скандальна поведінка Вадима Хабібулліна виходить за межі допустимого. Його методи включають публічне приниження і залякування опонентів. Така поведінка адвоката, нехай навіть і колишнього, не лише шкодить репутації професії, але й створює в адвокатській спільноті напруження.

4. Сумніви в адекватності

Одним із найгучніших скандалів, пов’язаних із Хабібулліним, стала інформація про можливе визнання його психічно обмеженим. Згідно з публікаціями, його поведінка привернула увагу не лише адвокатської спільноти, але й медиків – дії цього одіозного персонажа вважаються настільки неадекватними, що навіть виникає питання про його здатність об’єктивно сприймати реальність.

5. Атаки на колег

Головним об’єктом нападів Хабібулліна завжди стає Національна асоціація адвокатів України.

Колишній адвокат систематично звинувачує асоціацію в корупції і в маніпуляціях, одночасно закликаючи до реформ, які суперечать міжнародним стандартам. А методи «полум’яного борця» залишаються старими й невибагливими – розповсюдження дезінформації (Хабібуллін поширює неперевірені дані про діяльність НААУ, вводячи в оману громадськість) і публічні атаки на колег.

Риторика колишнього адвоката Хабібулліна базується на створенні образу «жертви системи» і «борця за справедливість». Проте його справжні мотиви викликають сумніви. Є підстави вважати, що його основна мета — медійний піар і можливе отримання вигоди від створеного інформаційного хаосу.

Ігор Черезов. Адвокат, який став символом маніпуляцій і втечі

Ігор Черезов неодноразово опинявся у центрі скандалів, пов’язаних із професійною діяльністю. Його репутація була заплямована звинуваченнями у маніпуляціях із доказами; у вимаганні грошей у клієнтів; у використанні адвокатського статусу для досягнення сумнівних цілей.

1. Від захисника до «адвоката диявола»

І. Черезов був захисником осіб, яких звинувачували у зраді України, у тому числі колишніх високопосадовців, відомих своєю проросійською позицією. У пресі адвоката Ігоря Черезова навіть називали «адвокатом диявола» через причетність його клієнтів до підтримки російської агресії.

2. Порушення етики

Органи адвокатського самоврядування неодноразово проводили перевірки діяльності Черезова. Результатом перевірок стало анулювання адвокатського свідоцтва у 2023 році рішенням КДКА Чернівецької області. Це наслідок не якогось «особливого» ставлення, а ефект від численних скарг клієнтів, які звинувачували тоді ще адвоката в неетичній поведінці та в неналежному виконанні професійних обов’язків.

3. Втеча до Іспанії

Після анулювання свідоцтва адвоката, Ігор Черезов обрав для себе інший шлях — втечу за кордон, використовуючи різноманітні схеми для перетину кордону. У березні 2022 року він оселився в іспанському місті Аліканте. Звісно, у Фейсбук Черезов стверджує, що виїхав з України легально, посилаючись на наявність трьох дітей. Але відомо, що документального підтвердження опіки над усіма дітьми у нього немає, що ставить під сумнів законність перетину кордону. У своїх публікаціях Черезов виправдовував свою втечу тим, що виконував за кордоном «секретну місію», проте конкретних деталей не надавав. Натомість активно критикував адвокатську спільноту в соцмережах, залишаючись у безпечних умовах.

4. Нападки на НААУ

Втративши адвокатський статус, Черезов зробив основним об’єктом своїх нападок Національну асоціацію адвокатів України і спрямував свої дії на дискредитацію організації та її керівництва.

Черезов ініціював петицію на сайті Президента України, де закликав змінити керівництво НААУ, звинувачуючи його у «зв’язках із зрадниками». Петиція отримала лише 263 підписи, а це красномовно свідчить про низький рівень підтримки професійною спільнотою його ініціатив.

Черезов активно використовував соцмережі для поширення фейкових звинувачень. Наприклад, щоб створити ілюзію «проросійської» позиції керівництва НААУ, саме він публікував зроблені на початку 2000-х фото.

Топ-5 тролів адвокатури фото 6

Ігор Черезов — це приклад адвоката, який, замість захисту прав і свобод громадян, обрав шлях маніпуляцій, скандалів і дискредитації професійної спільноти. Його дії мають кілька показових ознак:

Втеча від відповідальності. Для ухилення від мобілізації Черезов використовував свою ситуацію в родині, що викликає обурення.
Дискредитація колег. Його нападки на колег не просто неетичні, але й шкодять репутації всієї адвокатури.
Маніпуляція суспільною думкою. Використовуючи соцмережі для поширення дезінформаційні, вводив в оману громадськість.
І не дивує, що Ігор Черезов став яскравою, але невеселою ілюстрацією, як особисті інтереси можуть превалювати над професійними й моральними принципами.

Артем Донець. Адвокат, який заплутався «між службою й піаром»

Адвокатська професія, так само як і служба в ЗСУ передбачає дотримання високих стандартів професійної поведінки. Однак деякі адвокати (вони ж – офіцери ЗСУ) від цих норм відходять, перетворюючи свою діяльність на майданчик для маніпуляцій. Серед таких осіб й Артем Донець (право на заняття адвокатською діяльністю зупинено, згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 03.06.2024 на підставі заяви) — адвокат, який довго позиціонував себе як військовослужбовець, насправді використовує статус фронтовика для власної вигоди.

У ЗМІ є інформація, що Артем Донець перебував на військовій службі в ЗСУ формально, насправді не полишаючи адвокатської діяльності, – активно брав участь у судових процесах і медійних заходах, створюючи образ «героїчного борця» за права адвокатів. Проте реальні дії викликають чимало запитань.

1. Проблема подвійного статусу

Згідно з оприлюдненими матеріалами, Донець у 2023 році сформував як адвокат понад 150 електронних ордерів, що свідчить про його активну участь у судових процесах.

Наприклад, серед його справ були провадження в судах Полтави, Львова, Харкова, Києва й інших міст. Але, за його власними словами, у той же час він начебто перебував на військовій службі в підрозділі Сил спеціальних операцій (в/ч А4788), де, за його ж словами, «поступово входив у бойові умови». Проте факти вказують, що більшість часу Артем Донець проводив у тилу, беручи участь у медійних кампаніях і в адвокатських заходах.

2. Медійна активність

Донець регулярно з’являється на форумах, круглих столах та дає інтерв’ю. Його присутність на таких подіях свідчить про те, що його військова служба має значні перерви, під час яких він приділяє увагу своїй адвокатській практиці й самопіару.

Артем Донець активно виступає проти НААУ, використовуючи Асоціацію як об’єкт критики для створення медійного резонансу. У своїх публічних заявах Донець звинувачує Асоціацію в монополізації адвокатури і в несправедливому ставленні до адвокатів, які пішли на військову службу. Зокрема, саме Донець неодноразово заявляв, що адвокатура в Україні функціонує як «кріпацтво», а НААУ штучно обмежує доступ до професії. Більше того, він ратує за створення кількох альтернативних асоціацій адвокатів. Однак така позиція суперечить міжнародним стандартам, згідно з якими обов’язкове членство в професійній асоціації – це стандартна практика для багатьох країн світу.

У 2024 році Донець подав на НААУ до суду, стверджуючи, що зупинення його права на адвокатську діяльність завдало йому фінансових збитків. У позові вказано, що це рішення позбавляє його можливості працювати з клієнтами й захищати їх у судах. Дивно, що, згідно з документами, він продовжував адвокатську практику, незважаючи на формальне призупинення діяльності.

Артем Донець – приклад адвоката, який використовує медіа для створення образу «борця за справедливість», одночасно нехтуючи професійною етикою і своїми військовими й громадянськими обов’язками. Дії Артема Донця підривають репутацію адвокатури, знецінюють статус офіцера ЗСУ і створюють у професійній спільноті напруження.

Лариса Криворучко. Адвокат, яка стала майстринею обману

Адвокат Лариса Криворучко (право на заняття адвокатською діяльністю припинено, згідно з п.4 ч.1 ст.32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 28.08.2024 на підставі рішення КДКА Закарпатської області. Дія рішення КДКА Закарпатської області зупинена на підставі ухвали Закарпатського окружного адмінсуду від 23.09.2024 року про забезпечення позову) давно відома своєю скандальною поведінкою.

Її діяльність відзначається систематичними порушеннями адвокатської етики, а також шахрайськими схемами.

Більше того, Лариса Криворучко стала адвокаткою, яка перетворила публічну критику на особистий спосіб маніпулювання суспільною думкою. Систематичні порушення етичних норм, сумнівна репутація серед клієнтів і суддів, публічні нападки на Національну асоціацію адвокатів України роблять її однією з найскандальніших постатей сучасної української адвокатури.

Шлях адвокатки: від кар’єри до скандалів

Лариса Криворучко розпочинала свою кар’єру як правозахисниця, проте згодом її діяльність дедалі частіше почала викликати обурення колег і клієнтів. Замість вирішення реальних проблем, вона зосередилася на створенні медійного образу «борчині за справедливість».

1. Судові справи проти самої Криворучко

Криворучко неодноразово опинялася в полі зору правоохоронців:

Двічі була оголошена в розшук через небажання з’явитися до суду, виправдовуючи це вигаданими «відрядженнями».
У справах, пов’язаних із нею, є звинувачення у шахрайстві, у використанні службового становища для особистої вигоди, у порушенні законів.

2. Негативна репутація серед клієнтів

Відгуки про Ларису Криворучко часто містять звинувачення у непрофесіоналізмі й у недобросовісності. Її клієнти скаржаться, що вона затягує процеси, обіцяючи нереалістичні результати, а потім відмовляється від відповідальності за провалені справи.

Криворучко активно просуває публічну критику НААУ, звинувачуючи організацію у «монополізації» адвокатури й у корупції. Заяви адвокатки рясніють непрофесійно емоційними висловлюваннями, але позбавлені чіткої доказової бази.

Наприклад, Л. Криворучко звинувачує НААУ в несправедливому ставленні до адвокатів, які не підтримують керівництво асоціації. Однак всі тези переважно зводяться до загальних фраз і шаблонних бездоказових звинувачень. Усі публічні заяви Криворучко мають один спільний знаменник — вони спрямовані на захист її особистих інтересів, а не на вирішення реальних проблем адвокатури.

Лариса Криворучко – приклад адвокатки, яка перетворила професію на інструмент для маніпуляцій і особистого піару.

Ілля Костін. Військовий, який став «тролем» адвокатури на половину ставки

Ну і звичайно, не можна не згадати ще про одного полум’яного борця із «проросійськими силами» в адвокатурі – Іллю Костіна (право на заняття адвокатською діяльністю зупинено, згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 25.11.2022 на підставі заяви).

Питання реінтеграції Криму і ставлення до його мешканців після деокупації залишається для України одним із найскладніших викликів. Однак цю болючу тему можна використовувати як засіб для досягнення особистих цілей, і серед таких «винахідників» виділяється Ілля Костін. Це не просто людина із сумнівними моральними принципами (є інформація, що він сам досі підтримує зв’язки з окупованим Кримом), це екс-адвокат і військовослужбовець ЗСУ, який побудував свою медійну кампанію на критиці сучасної адвокатури як такої. Втім, його риторика, як, власне, і належить тролям, більше нагадує популістські заклики, ніж реальні спроби вирішити проблему.

А ще І.Костін дуже полюбляє «помилятись» в людях, після того як вони йому перестають бути корисними. Так, наприклад, було з адвокатом Віталієм Сердюком. Серед адвокатів ходять чутки, що ще в 2014 році, коли про системне волонтерство ніхто навіть не чув, Ілля Костін радо взяв у В.Сердюка декілька тисяч доларів «на потреби армії». Звіту, куди були витрачені кошти, звичайно, не було. А згодом проти В.Сердюка сам же І.Костін влаштував чорну піар-кампанію, називаючи останнього зрадником і адвокатом Януковича.

Така ж ситуація була і з керівництвом органів адвокатського самоврядування Київщини – Петром Бойком та Володимиром Поліщуком. Радо вітався з ними, коли працював поруч, і одразу починав лити бруд в ЗМІ, коли вже вони ставали непотрібні (наприклад, ось в цьому інтерв’ю 2019 року).

Перебуваючи в статусі члена КДКА Київської області, куди його «відкомандирували» у 2017 році, І.Костін полюбляв «вказувати» своїм колегам, у кого приймати іспити, а в кого ні, до кого варто бути більш поблажливими (що цікаво, без усіляких там хабарів, а просто «це моя людина і крапка» або «я не дозволю, щоб ця людина стала адвокатом»).

Тепер Костін огульно звинувачує всіх кримських адвокатів у колабораціонізмі й не хоче враховувати, що багато з них змушені працювати в окупаційних умовах, щоб захищати місцевих мешканців. У своїх публічних виступах Костін наполягає на виключенні всіх кримських адвокатів із Реєстру адвокатів України і називає це «справедливим рішенням». Справедливим для кого?

Костін у своїх заявах часто використовує шаблонні фрази, на кшталт «адвокати-зрадники повинні відповідати за свої дії». Проте не пропонує чітких механізмів, як це мало б відбуватися. Його заклики здебільшого базуються на емоціях і не враховують юридичної складності ситуації.

Ілля Костін не втрачає нагоди, аби активно просувати свої тези через публікації у ЗМІ і в блогах. А тут йому допомагає вже згадувана вище журналістка Ірина Федорів, яка знадує Костіна так само часто як і Донця. Саме через такі «чорні» канали Костін, не надаючи жодних доказів своїм звинуваченням, намагається формувати негативний імідж адвокатури.

Діяльність поза обов’язками військовослужбовця

Хоча Ілля Костін й досі перебуває на службі в ЗСУ, немало часу він приділяє медійній активності, що викликає сумніви в реальному виконанні службових обов’язків військового.

1. Участь у медійних заходах

Костін бере участь у численних форумах і конференціях, не пов’язаних із військовою службою.

2. Питання бойових виплат

Є підозри, що І.Костін отримував бойові виплати в періоди, коли відвфорєєєпублічні заходи замість виконання службових обов’язків військового.

У ЗМІ широко розпіарені заяви Костіна про необхідність повністю зруйнувати адвокатуру в її теперішньому вигляді (саме на цій тезі його було обрано до правління Асоціації правників України). Він наполягає на децентралізації адвокатури, що суперечить міжнародним стандартам і може призвести до хаосу в професії.

Можна припустити, що дії цього екс-адвоката-активіста-військового підтримуються окремими особами, які зацікавлені у зміні складу органів адвокатського самоврядування. Так само неважко припустити, що вся ця медійка від Костіна дуже добре оплачується і стала непоганим підробітком для офіцера, який ось уже майже два роки воює виключно в кабінетах Міноборони.

***

Як висновок, усі п’ятеро перелічених нами тролів демонструють систематичні порушення основних принципів адвокатської етики:

Дискредитація органів адвокатури. Публічні напади без доказової бази підривають репутацію НААУ.
Самопіар на шкоду професії. Використання статусу адвоката (а інколи і статусу офіцера ЗСУ) для популяризації себе, а не для реального захисту прав громадян чи захисту від російської агресії.
Маніпуляції. Розповсюдження недостовірної інформації.

Але оскільки майже всі ці адвокати мають сполучник «екс», то реальних механізмів для протидії їхній діяльності фактично немає, адже все, що вони кажуть, перекриватиметься щитом «свободи висловлювань».

Тоді що ж робити з «тролями адвокатури»?

Як можна протидіяти тролям від адвокатури в такій ситуації? Серед адвокатів є різні думки. Наприклад, для захисту репутації адвокатури пропонують посилити дисциплінарну відповідальність діючих адвокатів або встановити жорсткі правила поведінки в соціальних медіа, або впровадити додаткові критерії для професійної атестації. Та всі ці заходи навряд чи матимуть вплив на людей, якими керують жага помсти й прагнення реваншу. Натомість такі дії з боку НААУ справді можуть сприйматися як наступ на професію.

Але ж адвокат – це завжди про справедливість і про захист! Як у цій ситуації захистити правду? Що буде справді ефективною зброєю проти тролів?

Повертаємося до класики, яка ще ніколи не підводила. Ось класична триєдність «антитролінгу»:

Ігнорування: Не реагувати на провокації. Це зменшує зацікавленість троля у подальшій взаємодії.
Фактчекінг: Використовувати перевірені джерела, щоб спростувати фейкову інформацію.
Модерація: У групах або на форумах тролів можна банити чи обмежувати їхні дії.

І головне правило для всіх, хто стикається з тролями у Фейсбуці: просто залишайтеся спокійними, адже тролі намагаються викликати емоційну реакцію. А тому завжди варто зберігати самовладання, холоднокровність, спокій і залишатися врівноваженими.

Боротися з цим тролі не вміють.