Кабінет Правової Допомоги
юридична компанія
Кабінет правової допомоги. Юридична компанія.

 

Новини

Що очікувати від банкрутства фізосіб 23.10.2018

Що очікувати від банкрутства фізосіб

Колонка Ярослава Авраменко,cпівголова Громадської ради при НБУ першої каденції, голова громадської організації Правдива країн - ttps://biz.nv.ua/ukr/experts/avramenko_j/bankrutstvo-fizosib-ochikuvannja-i-realnist-2501987.html

18 жовтня 2018 стало знаковою датою для української законотворчості – у другому читанні ухвалено Кодекс України щодо процедур банкрутства. За структурою і внесеним правками він істотно відрізняється від того документа, який розглядали в першому читанні.

Найбільш довгоочікуваною частиною цього Кодексу є Книга четверта, присвячена банкрутству фізичних осіб. Незважаючи на те, що на момент написання статті ще немає офіційного остаточного варіанту Кодексу, ми все-таки можемо скласти загальну картину того, як тепер у нашій країні будуть банкрутувати фізичних осіб і які тут є плюси і мінуси.

Почнемо з найголовнішого – хто ж із фізичних осіб може бути визнаний банкрутом і навіщо це потрібно?

Для того, щоб фізичну особу визнали банкрутом, ця ж фізична особа (а не його кредитори) повинна звернутися з відповідною заявою до господарського суду. Тобто, сама людина ухвалює рішення про те, чи хоче вона, щоб її визнали банкрутом. Але одного бажання тут недостатньо – потрібні підстави, закріплені законом. Тобто, претендент на банкрутство повинен володіти хоча б однією з таких характеристик:

розмір прострочених зобов'язань боржника (його загальна сума боргів) повинна бути не менше $4 тис. (не менше 30 мінімальних зарплат);
боржник протягом мінімум двох місяців не погашає більше 50% місячних виплат по кожному зі своїх фінансових зобов'язань, зокрема і кредитних;
у виконавчому провадженні винесено постанову про те, що у боржника немає майна, на яке можна звернути стягнення;
інші обставини, які можуть стати причиною погіршення платоспроможності.

Для того, щоб відкрили провадження, боржник подає заяву до суду, яка повинна містити масу обов'язкової інформації. Всі перераховувати не будемо – зупинимося тільки на тих моментах, які найважливіші.

Боржник у заяві до суду описує всі свої приватні борги, банківські кредити, іпотеки та застави, все своє майно, надає копії правовстановлюючих документів і копії договорів з відчуження/придбання рухомого і нерухомого майна боржника протягом року до подачі заяви в суд (якщо сума договорів більше ніж 30 мінімальних зарплат), інформацію про рахунки в українських і зарубіжних банках, декларацію про фінансовий стан за три попередні роки, докази авансування оплати роботи арбітражного керуючого за три місяці.

На декларації про фінансовий стан зупинимося окремо. Вона, як написано раніше, подається за три роки і повинна містити інформацію про майно боржника і членів його сім'ї (!), яке перевищує 30 мінімальних заробітних плат. А що робити, якщо фізична особа не здає декларації – у кодексі не написано.

Дуже розпливчасто і широко кодекс описує тих, хто належить до членів сім'ї боржника. Офіційні чоловік/дружина і цивільні, діти, батьки – питань не викликають. А чому колишніх чоловіка/дружину, з якими розірвано шлюб протягом трьох років до подачі заяви, відносять до членів сім'ї, не зрозуміло. Виходить, що після розлучення протягом трьох років не можна нічого на себе оформляти – а раптом колишній чоловік/дружина вирішить у банкрути піти – а ви разом з ним/нею відповідати будете.

Цікава може бути ситуація якщо, наприклад, подружжя розлучилося, і батько переоформив на дитину свою нерухомість у рахунок оплати елементів – чи буде це оскаржуватися?

Після відкриття провадження суд може вжити заходів для захисту інтересів кредиторів – накласти арешт на майно боржника та/або заборонити йому здійснювати дії щодо розпорядження своїм майном, передати його на зберігання третім особам, заборонити виїзд за кордон тощо.

На нашу думку, не демократично забороняти виїзд за кордон боржника. По-перше, це порушує всі міжнародні конвенції з прав людини щодо свободи пересування (які Україна, до речі, ратифікувала), а по-друге – боржник сам подає заяву про визнання його банкрутом і значить сам у цьому зацікавлений – так у чому логіка забороняти йому виїзд за кордон? Це йому потрібно – він точно не втече!!! А ось адвокатам дають можливість заробити на оскарженні таких ухвал суду – благо практика Верховного суду дозволяє їх скасовувати.

Але і це ще не все щодо виїзду за кордон. Виявляється, під час відкриття провадження суд зобов'язує органи прикордонної служби дати арбітражному керуючому інформацію про перетин кордону боржником і членами його сім'ї (у широкому розумінні цього слова) за останні три роки. Тобто, приватності у боржника і членів його сім'ї все менше і менше. Ну і пам'ятаємо – якщо ви розлучилися менше 3-х років тому – то й ваші переміщення через кордон пильно вивчатимуть. Тому протягом 3-х років після розлучення не тільки нічого не купуємо, а й нікуди не їздимо.

Якщо всі документи зібрані і подані правильно, витрати проавансовано, то суд відкриває провадження про неплатоспроможність. З цього моменту настають такі наслідки: кредитори можуть висувати свої вимоги до боржника тільки в межах цього судового процесу; арешти на майно боржника можуть накладатися тільки в межах цього процесу, а всі попередні арешти і обмеження знімаються або можуть бути зняті судом; припиняється нарахування відсотків, штрафів і пені, а також інших штрафних санкцій; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів (на термін 120 днів); корпоративні та майнові права боржник може реалізувати тільки в рамках кодексу, аналогічно як і відчуження і розпорядження майном; термін виконання всіх зобов'язань вважається таким, що настав.

Далі за процедурою здійснюється пошук кредиторів і проводяться їхні збори. На комітеті кредиторів рішення про затвердження плану реструктуризації ухвалюється конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо.

Суд має право закрити провадження за клопотанням кредиторів або з власної ініціативи в разі, якщо: боржник подав недостовірну інформацію в декларації про фінансовий стан, ввів в оману щодо своїх (і членів своєї сім'ї) доходів і витрат, майно членів сім'ї боржника було куплено за його кошти, але оформлено на інших осіб з метою ухилення від виплати боргів кредиторам, є чинне рішення суду про притягнення боржника до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язаний з неплатоспроможністю, боржник не має можливості виплачувати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений квартирою або житловим будинком, який є єдиним житлом боржника на умовах, передбачених кодексом.

Останнє – вкрай обурливо! З переліку боржників, які можуть бути визнані банкрутами за стандартною процедурою, прибрали тих, хто найбільше постраждав від фінансової кризи і девальвації, а саме – валютних позичальників! І водночас у перехідних положеннях до кодексу є норма, яка скасовує закон про мораторій. А також у перехідних положеннях для них прописали "особливий" порядок реструктуризації (якщо це можна так назвати). У чому логіка законодавця? Покарати тих, хто найбільше постраждав? Ця норма є вкрай дискримінаційною і суперечить Конституції України. Наша компанія після появи офіційної редакції Кодексу, вживе всіх можливих заходів для того, щоб оскаржити її в судовому порядку.

Разом із заявою боржник подає план реструктуризації боргів, в який він вносить свої пропозиції щодо врегулювання питань з кредиторами. Тобто до додаткових витрат охочого банкрутуватися додаємо консультацію хорошого економіста або аудитора, які зможуть правильно все прорахувати і описати. Не думаю, що багатьом до снаги самостійно прорахувати ці математичні алгоритми. А написати в заяві про реструктуризацію "пробачити все" або "плачу всім 100 грн, решта потім" – мало.

План реструктуризації може міститити такі умови: продаж частини майна боржника, зміна способу і порядку погашення боргів, зокрема зміна суми боргу і термінів погашення, відстрочення, розстрочку, прощення частини боргів (а до Податкового кодексу внести зміни щодо скасування податку на суму прощення не спромоглися, тому прощення частини боргу не таке вже й безкоштовне вийде), виконання зобов'язання третіми особами (гарантами, поручителями), інші способи поліпшення фінансового стану боржника, наприклад, перекваліфікація і працевлаштування тощо.

І знову ж таки питання про те, чиїм коштом будуть підвищувати кваліфікацію боржника, хто його буде навчати, хто буде на роботу влаштовувати? А якщо він не хоче навчатися і працювати – як його змушувати виконувати план реструктуризації?

План реструктуризації затверджує суд. Якщо протягом трьох місяців з дати відкриття провадження його не затвердили – суд ухвалює рішення про банкрутство боржника і переходить до стадії погашення боргів.

Визнання боржника банкрутом і погашення боргів – це фінішна пряма. На цій стадії визначається перелік майна боржника, його вартість, тобто формується ліквідаційна маса. Це майно продають для погашення вимог кредиторів. У ліквідаційну масу входить все майно боржника, навіть якщо воно є частиною у спільному майні. У цьому випадку частину боржника виділяють і продають (а те, як це зробити і що стосовно цього говорить Цивільний кодекс – коментувати не будемо, просто почекаємо перших судових позовів).

У боржника з цінного не можна забрати тільки єдине житло його і його родини (квартиру не більше ніж 60 кв. м. або житловою площею не більше ніж 13,65 кв. м. на кожного члена сім'ї або житловий будинок, не більше ніж 120 кв. м.), і тільки в тому разі, якщо вона не є забезпеченням виконання зобов'язань – тобто не передана в іпотеку. Ось у цьому моменті колишні чоловіки-дружини можуть бути корисні. Якщо квартира більша і треба, щоб її не чіпали, – розлучаємося і прописуємо в ній колишніх благовірних і знову одружуємося/розлучаємося/прописуємо і так доти, доки всю площу не освоїте (виходячи з норми не більше ніж 13,65 кв. м. на кожного члена сім'ї). Шкода, що з будинками так не проходить.

Також не можуть включати до ліквідаційної маси гроші, які зберігаються на рахунках боржника в пенсійних фондах і фондах соціального страхування. Це буде новий вид бізнесу - позичив велику суму - поклав на пенсійний рахунок у фонді, визнав себе банкрутом, тобі все пробачили і через п'ять років повторив. Так і на гідну пенсію "набанкротітся" можна. Тому що особливих фатальних наслідків для банкрутів немає.

Після завершення процедури банкрутства суд виносить рішення про звільнення боржника від боргів (фанфари!). І звучить приємно, і є снайбільш довгоочікуваним пунктом у всій книзі про банкрутство фізичних осіб. А що ж далі щодо наслідків для боржника? А особливо нічого! Боржник, якому пробачили всі борги, не може протягом п'яти років повторно визнавати себе банкрутом. А потім знову може, треба тільки почекати. Також банкрут перед тим, як брати кредити, позики або виступати поручителем, протягом п'яти років повинен повідомляти, що він був визнаний банкрутом. І протягом трьох років не може вважатися, що у фізичної особи бездоганна ділова репутація. Ну і в реєстрі приватних підприємців буде запис про визнання банкрутом. Як на мене – це все прийнятно, якщо прощають і списують велику суму!

І наостанок повернемося до сумного моменту – як тільки кодекс набуває чинності (через шість місяців після офіційного опублікування), згідно з перехідними положеннями скасовують мораторій. Але не просто скасовують мораторій, а протягом п'яти років встановлюють особливі умови реструктуризації для валютних кредитів.

Спробуємо розібратися, що ж чекає валютних позичальників після набуття чинності цього кодексу. Їхній валютний кредит переводиться в гривню за курсом на день відкриття провадження про банкрутство і погашається боржником у розмірі 100% від ринкової вартості квартири або житлового будинку. Ринкову вартість визначає оцінювач кредиторів (без коментарів). Ця сума зменшується пропорційно до частини тіла валютного кредиту, яка була погашена. Штрафи та пені не включаються до розміру вимог забезпеченого кредитора.

І тут одразу виникають додаткові питання. Що робити тим валютним позичальникам, в яких у заставі земля? Чи потрапляють вони під правила, аналогічні для будинків і квартир? Як будуть перераховувати суму погашеного тіла – за курсом, який був на момент погашення або за курсом, на момент відкриття провадження про банкрутство?

На перерахований кредит теж нараховуються відсотки, але їхній розмір залежить від площі єдиного житла і настрою кредиторів і від того, як з ними домовишся. Термін реструктуризації залежить фактично від того самого – від площі квартири/будинку.

Після виконання зобов'язань за планом реструктуризації за валютними кредитами залишок суми пробачать (спишуть), а "приємним" бонусом буде податок на пробачення, тому що про зміни до Податкового кодексу поки ніде не написано. Чекаємо окремого закону з цього приводу.

Також чекаємо офіційну редакцію кодексу. Сподіваюся, в нього внесуть якісь правки, щоб він зміг заробити і допоміг зняти фінансове ярмо з плечей багатостраждальних позичальників.


Возврат к списку

Новини

   © 2015-2018 КПД Група КПД у Фуйсбуці